Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

СТОСУНКИ НАСТАВНИКА І ВЧИТЕЛЯ-ПОЧАТКІВЦЯ В ЯПОНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
УДК

373.064.2.091.12:005.963.2-051(520)

Автор статті  Ольга Лученко
Назва статті СТОСУНКИ НАСТАВНИКА І ВЧИТЕЛЯ-ПОЧАТКІВЦЯ В ЯПОНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

У японському суспільстві міжособистісні стосунки розвиваються в межах глибинних культурно-історичних процесів. На побудову цих взаємин впливають традиційні поняття, які існують лише в Японії. Наставники відіграють значну роль у соціально-психологічній та професійній адаптації новопризначеного вчителя під час обов’язкової програми входження в професію, яка співпадає з випробувальним періодом. Успіх шкільної частини стажування значно залежить від міжособистісних стосунків, які сформуються між наставником і підопічним. У статті висвітлено унікальність формування їхніх взаємин під впливом складного культурного феномена «уті-сото». Метою статті є дослідження впливу культурно-історичного принципу «уті-сото» на стосунки наставника і молодого вчителя в Японії. У статті зроблено висновок, що вирішальним фактором продуктивності їхньої співпраці є сприйняття новачка досвідченим учителем, як члена своєї групи «уті», що насамперед призводить до більш довірливого характеру спілкування і дає можливість попередити можливу дезадаптацію. У разі ставлення до початківця, як до стороннього із групи «сото», настанови досвідченого вчителя перестають бути консультативними і призводять до директивного характеру стосунків. Результати дослідження дають можливість подальшого творчого використання позитивного японського досвіду з професійної адаптації вчителів у перший рік після працевлаштування.
Ключові слова наставництво; учитель-початківець; Японія; принцип «уті-сото».
Список використаних джерел                                                               
  1. Грикун, Ю. О. (2007). Типи комунікації в сучасному японському соціально-філософському дискурсі. Матеріали міжнародної наукової конференції «Дні науки філософського факультету». (С. 36). Київ: Київський університет.
  2. Гуревич, Т. М. (2007). Японская грамматика как зеркало национального менталитета. Материалы ХII международной конференции «Россия и Запад: диалог культур». (С. 26−32). Москва: МГУ. Взято с https://mgimo.ru/files/112285/114947.pdf
  3. Гуревич, Т. М. (2005). Человек в японском лингвокультурном пространстве. Москва, Россия: МГИМО.
  4. Алпатов, В. М., Гуревич, Т. М., Корчагина, Т. И., Нечаева, Л. Т. и Стругова, Е. В. (2013). Полвека в японоведении. Москва, Россия: Моногатари.
  5. Пронников, В. А. и Ладанов, И. Д. (1985). Японцы (этнопсихологические очерки). Москва, Россия: Наука.
  6. Стоногина, Ю. Б. (2012). Пространство и Время в японском бизнесе. Вестник МГИМО-Университета, 3, 148–152.
  7. Лебедева, И. П., Маркарян, С. Б., Молодякова, Э. В., Матрусова, Т. Н. и Саркисов, К. О. (1996). Японский феномен. Москва, Россия: РИО Института Востоковедения РАН.
  8. Asada, T. (2012). Mentoring: Apprenticeship or co-inquiry? In The SAGE Handbook of Mentoring and Coaching in Education (pp. 139−154). SAGE Publications Inc.. DOI: 10.4135/9781446247549.n10
  9. Bright, M. (2005). Can Japanese mentoring enhance understanding of Western mentoring? Employee Relations, 27 (4), 325–339. DOI:10.1108/01425450510605679
  10. Lassila, E. T. (2017). Tensions in the relationships. Exploring Japanese beginning teachers' stories. Finland: University of Oulu. Retrieved from http://jultika.oulu.fi/files/isbn9789526214764.pdf
  11. Lunsford, L. G. (2016). A Handbook for Managing Mentoring Programs: Starting, Supporting and Sustaining. NY: Routledge.
  12. Moriyoshi, N. (1996). Teacher Preparation and Teachers' Lives in Japan. Contemporary Research in the United States, Germany, and Japan on Five Education Issues. H. W. Stevenson, S-Y. Lee, & R. Nerison-Low (Ed.), (pp. 410–438). US: National Center for Educational Statistics.
  13. Nohara, D. (1997). The Training Year: Teacher Induction in Japan. From Students of Teaching to Teacher of Students. Teacher Induction Around the Pacific Rim. J. Moskowitz, & M. Stephens (Ed.), (pp. 95–130). Washington, DC: U.S. Department of Education.
  14. Shimahara, N. K., & Sakai, A. (2002). Teacher internship and culture of teaching in Japan. Education and training in Japan. T. Rohlen, & C. Bjork (Ed.), (pp. 365−379). London: Routledge.
  15. Sugimoto, Y. (2010). An introduction to Japanese society. New York: Cambridge University Press. Retrieved from https://polpemjepangsmjhiugm2015.files.wordpress.com/2015/09/yoshio_sugimoto-an-introduction -to-japanese-society.pdf
  16. Wong, H. K., Britton, T., Ganser, T. (2005). What the World Can Teach Us About New Teacher Induction. Phi Delta Kappan, 86(5), 379–384. Retrieved from http://www.newteacher.com/pdf/PDK_Article_Jan05.pdf
  17. 大 崎 正 瑠 (2008). 日本・韓国・中国における「ウチ」 と「ソト」。東京経済大学人文自然科学論集, 125, 105−127. Retrieved from http://www.tku.ac.jp/kiyou/contents/hans/125/oosaki.pdf
References (Translated and Transliterated)
  1. Grykun, Y. O. (2007). Types of communication in the present Japanese social and philosophical discourse. Proceedings from International Conference “Dni nauky filosofskoho fakultetu”. (P. 36). Kyiv: Kyiv university.
  2. Gurevich, T. M. (2007). Japanese grammar as a mirror of the national mentality. Proceedings from ХII International Conference “Rossiya i Zapad: dialog kultur. (Pp. 26−32). Moscow: MGU. Retrieved from https://mgimo.ru/files/112285/114947.pdf
  3. Gurevich, T. M. (2005). The man in the Japanese linguistic and cultural space. Moscow, Russia: MGIMO University.
  4. Alpatov, V. M., Gurevich, T. M., Korchagina, T. I., Nechaeva, L. T., & Strugova, E. V. (2013). Half a century of Japanese studies. Moscow, Russia: Monogotari.
  5. Pronnikov, V. A., & Ladanov I. D. (1985). The Japanese (ethnopsychological essays). Moscow, Russia: Nauka.
  6. 6. Stonogina, Y. B. (2012). Space and Time Are in Japanese Buisness. Vestnik MGIMO-Universiteta, 3, 148–152.
  7. Lebedeva, I. P., Markaryan, S. B., Molodyakova, E. V. Matrusova, T. N., & Sarkisov, K. O. (1996). The Japanese Phenomena. Moscow, Russia: RIO Instituta Vostokovedenija RAN. Retrieved from https://book.ivran.ru/f/yaponskij-fenomen-m-1996.pdf
  8. Asada, T. (2012). Mentoring: Apprenticeship or co-inquiry? In The SAGE Handbook of Mentoring and Coaching in Education (pp. 139−154). SAGE Publications Inc.. DOI: 10.4135/9781446247549.n10
  9. Bright, M. (2005). Can Japanese mentoring enhance understanding of Western mentoring? Employee Relations, 27 (4), 325–339. DOI:10.1108/01425450510605679
  10. Lassila, E. T. (2017). Tensions in the relationships. Exploring Japanese beginning teachers' stories. Finland: University of Oulu. Retrieved from http://jultika.oulu.fi/files/isbn9789526214764.pdf
  11. Lunsford, L. G. (2016). A Handbook for Managing Mentoring Programs: Starting, Supporting and Sustaining. NY: Routledge.
  12. Moriyoshi, N. (1996). Teacher Preparation and Teachers' Lives in Japan. Contemporary Research in the United States, Germany, and Japan on Five Education Issues. H. W. Stevenson, S-Y. Lee, & R. Nerison-Low (Ed.), (pp. 410–438). US: National Center for Educational Statistics.
  13. Nohara, D. (1997). The Training Year: Teacher Induction in Japan. From Students of Teaching to Teacher of Students. Teacher Induction Around the Pacific Rim. J. Moskowitz, & M. Stephens (Ed.), (pp. 95–130). Washington, DC: U.S. Department of Education.
  14. Shimahara, N. K., & Sakai, A. (2002). Teacher internship and culture of teaching in Japan. Education and training in Japan. T. Rohlen, & C. Bjork (Ed.), (pp. 365−379). London: Routledge.
  15. Sugimoto, Y. (2010). An introduction to Japanese society. New York: Cambridge University Press. Retrieved from https://polpemjepangsmjhiugm2015.files.wordpress.com/2015/09/yoshio_sugimoto-an-introduction -to-japanese-society.pdf
  16. Wong, H. K., Britton, T., Ganser, T. (2005). What the World Can Teach Us About New Teacher Induction. Phi Delta Kappan, 86(5), 379–384. Retrieved from http://www.newteacher.com/pdf/PDK_Article_Jan05.pdf
  17. Osaki, M. (2008). A Comparative Study of “in-group”and “out-group”among Japan, Korea and China. Tokyo keizai daigaku jinbun shizen kagaku ronshu – Journal of Humanities and Natural Sciences, 125, 105−127. Retrieved from http://www.tku.ac.jp/kiyou/contents/hans/125/oosaki.pdf

 

Сторінки 230-240

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/files/2018/7/20.%20Luchenko%20230-240.pdf
DOI  https://doi.org/10.31865/2414-9292.7.2018.140600

 

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.