Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНИХ ПЛАТФОРМ У ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАГІСТРІВ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТА СТРАХУВАННЯ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
УДК

378.147.227

Автор статті 

В’ячеслав Труба, Оксана Савастєєва, Тетяна Журавльова

Назва статті

ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНИХ ПЛАТФОРМ У ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАГІСТРІВ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТА СТРАХУВАННЯ

 

Анотація

У статті визначено можливість використання програмних платформ дистанційного навчання під час здійснення підготовки магістрів фінансів, банківської справи та страхування. Окреслено основні вектори змін в організації сучасного навчального процесу, що ґрунтуються на основі активного розвитку інноваційних технологій. Стверджується, що основу інформаційного освітнього середовища складає сукупність нормативно-правових, соціально-культурних та  психолого-педагогічних умов, що здійснюють вплив на процес навчання. За результатами аналізу освітянської практики окреслені практичні інструменти запровадження дистанційного навчання, вибір яких залежить від характерних особливостей другого рівня вищої освіти за відповідними спеціальностями. На підставі літературних джерел досліджено основні напрями імплементації інформаційних технологій в освітній процес. Зокрема, підтверджено особливу значущість web-систем адаптивного навчання, які адаптуються до знань і здібностей студента та мають низку переваг. У статті подані рекомендації щодо використання програмних платформ, придатних для організації дистанційного навчання магістрів фінансів, банківської справи та страхування. Визначено, що основоположними під час організації дистанційного навчання є системи управління контентом (Content Management Systems – CMS). Запропоновано сім  програмних продуктів: Lotus Learning Space, WebTutor, Adobe Connect Training, Claroline, «Прометей», Microsoft Learning Gateway, MOODLЕ.  Критеріями вибору стали можливість формувати контент фінансово-аналітичного характеру із створенням статистичних звітів результатів навчання та інші якісні характеристики. Окремий інтерес мають платформи, за допомогою яких стає можливою не лише організація дистанційного навчання, а й здійснення науково-дослідної діяльності та підготовка наукових проєктів; у цьому контексті розглянуто платформу Blackboard Learning System. Підкреслено, що значний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їхнє впровадження останнім часом в освітньому процесі дають підстави для оптимістичних прогнозів щодо швидкого запровадження дистанційного навчання під час підготовки магістрів фінансів, банківської справи та страхування.
Ключові слова

дистанційне навчання; системи управління контентом; програмна платформа; системи управління навчальним процесом; інформаційне середовище.

Список використаних джерел                                                               
  1. Абакумова, О.О. (2011). Феномен дистанційної освіти в контексті сучасних соціокультурних змін. Вісник НТУУ–КПІ. Філософія. Психологія. Педагогіка, 2, 7–10.
  2. Борзенко, О.П. (2014). Напрями організації дистанційного навчання студентської молоді Канади. Теорія та методика навчання та виховання, 35, 14–21.
  3. Литвинова, С.Г. (2014). Проектування хмаро орієнтованих навчальних середовищ загальноосвітніх навчальних закладів. зарубіжний досвід, Інформаційні технології і засоби навчання, 41(3), 10–27.
  4. Мазур, М.П., Петровський, С. С., Яновський, М. Л. (2010). Особливості розробки віртуальних практичних інтерактивних засобів навчальних дисциплін для дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті, 7, 40–46.
  5. Об Adobe Acrobat Connect Pro. Взято з http://www.avirta.ru/about/ platform_adobe/faq.
  6. Описание WebTutor. Взято з http://issuu.com/akor/docs/webtutor.
  7. Рафальська, О.О. (2013). Технологія змішаного навчання як інновація дистанційної освіті, Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 11, 128–133.
  8. Система дистанционного обучения «Прометей». Взято з http://www.prometeus.ru/.
  9. Томашевський, В.М., Новіков, Ю. Л., Камінська, П. А. (2011). Огляд сучасного стану систем дистанційного навчання. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Комп’ютерні технології, 148, 146–157.
  10. Шуневич,Б. І. (2009). Тенденції розвитку складових частин організації дистанційного навчання. Інформаційні системи та мережі, 653, 231–239.
  11. Blackboard: Teaching and Learning. (d.). Взято з http://www.blackboard.com/ International/EMEA.aspx?lang=en-us.
  12. Bowling, E. (d.). The evolution of Lotus e-Learning Software. Взято з https://www.immagic. com/eLibrary/ARCHIVES/GENERAL/IBM/I030602B.pdf.
  13. Claroline – Documentation. (d.). Взято з http://doc. claroline.net/en/index.php/Main_Page.
  14. Després, C. (2002). Modélisation et conception d’un environnement de suivi pédagogique synchrone d’activités d’apprentissage à distance. Maine.
  15. The official web-site of Moodle LMS. (n.d.). Взято з http://moodle.org/.
References (Translated and Transliterated)
  1. Abakumova, O. O. (2011). The phenomenon of distance education in the context of modern socio-cultural changes, Visnyk NTUU ―KPI. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika, 2, 7–
  2. Borzenko, O. P. (2014). Directions of organization of distance learning of student youth of Canada, Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia, 35, 14–21.
  3. Lytvynova, H. (2014). Designing cloud-based learning environments for general education institutions. foreign experience, Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 41(3), 10–27, [online]. Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1052/810.
  4. Mazur, M., Petrovskyi, S. S., Ianovskyi, M. L. (2010). Features of the development of virtual practical interactive means of teaching disciplines for distance learning. Informatsiini tekhnolohii v osviti, 7, 40–46.
  5. About Adobe Acrobat Connect Pro [online]. Retrieved from http://www.avirta.ru/about/ platform_adobe/faq.
  6. Description WebTutor [online]. Retrieved from http://issuu.com/akor/docs/webtutor.
  7. Rafalska, О.О. (2013). Technology of mixed learning as an innovation of distance education, Kompiuterno-intehrovani tekhnolohii: osvita, nauka, vyrobnytstvo, 11, 128–133.
  8. Distance learning system “Prometei” [online]. Retrieved from http://www.prometeus.ru/.
  9. Shunevych, I. (2009). Trends in the development of components of the organization of distance learning. Informatsiini systemy ta merezhi, 653, 231–239.
  10. Tomashevskyi, M., Novikov, Yu. L., Kaminska, P. A. (2011). An overview of the current state of distance learning systems, Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Ser.: Kompiuterni tekhnolohii, 148, 146–157.
  11. Blackboard: Teaching and Learning [online]. n.d. Retrieved from http://www.blackboard.com/ International/EMEA.aspx?lang=en-
  12. Bowling, E. (n.d.). «The evolution of Lotus e-Learning Software» [online]. Retrieved from https://www.immagic.com/eLibrary/ARCHIVES/GENERAL/IBM/I030602B.
  13. Claroline – Documentation [online]. (n.d.). Retrieved from http://doc. claroline.net/en/index.php/ Main_Page.
  14. Després, C. (2002). “Modélisation et conception d’un environnement de suivi pédagogique synchrone d’activités d’apprentissage à distance”. Maine.
  15. The official web-site of Moodle LMS [online]. Retrieved from http://moodle.org/
Сторінки 19-32

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/index.php/files/147/12-2020/85/2Truba19-32.pdf
DOI  https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206636

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.