Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ) ДО ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПОСЛУГ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
УДК

370.89.56

 

Автор статті 

Світлана Зінченко

Назва статті

ІНДИВІДУАЛЬНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ) ДО ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПОСЛУГ

Анотація

У статі теоретично обґрунтовано індивідуальну траєкторію, що сприяє оптимізації та ефективності професійної адаптації студентів-військовослужбовців до продуктивної діяльності у сфері послуг; розроблено та експериментально апробовано методику формування  професійної адаптації студентів-військовослужбовців до продуктивної діяльності у сфері послуг. Визначено поняття «індивідуальна траєкторія», «індивідуальний маршрут» професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій). Розроблено  критерії професійної адаптації студентів-військовослужбовців. З’ясовано, що індивідуальна освітня траєкторія – це рух до досягнення рівня професійної компетентності, що здійснюється за постійної педагогічної підтримки і контролю, під час якого відбувається творча самореалізація, прояв і розвиток особистісних якостей. Індивідуальний освітній маршрут – це персональна програма для ефективної професійної адаптації фахівця, що відповідає його віку і здібностям, інтересам, мотивації, яка спроєктована на базі освітньо-професійної програми.

Ключові слова професійна адаптація; продуктивна діяльність; інтерактивні технології; студенти-військовослужбовці; індивідуальна траєкторія.
Список використаних джерел                                                               
  1. Байбекова, Л.О. (2016). Педагогічні умови адаптації майбутніх філологів до професійної діяльності. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія», 55, 117–128.
  2. Вудкок, М., Френсис, Д. (1991). Раскрепощенный менеджер. (A practical guide to selfdevelopment). Москва, Российская Федерация: Дело.
  3. Гайдеггер Мартин. (1997). Бытие и время. В. В. Бибихина (пер.). Москва, Российская Федерация: Ad Marginem.
  4. Мороз, А. Г. (1984). Профессиональная адаптация выпускников педагогического ВУЗа. (Дис. д-ра пед. наук). Киев, Украина.
  5. Полянская, Е. В. (2013). Кадровое планирование на государственной службе: сборник. Стратегия устойчивого развития: актуальные вопросы и тенденции / Байсултанова Д. А., Шевченко Е. А. Москва, Российская Федерация.
  6. Просецкий, П. А. (1970). Социально-психологические аспекты  адаптации воспитанников средней школы к условиям вузовского коллектива. Известия ВГПИ, 14–20.
  7. Ростова, Л. М. (1973). Социальная адаптация личности в коллективе. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Томск, Российская Федерация.
  8. Садовський, А. В., Петренко, А. Л., Шатоха, В. И. (2009). Управление профессиональной карьеры. Днепропетровск, Украина: Пороги.
  9. Семенова, А. В. (Ред.-упоряд.). (2006). Словник-довідник з професійної педагогіки. Одеса, Україна: Пальміра.
  10. Царегородский, Г. И. (Ред.). (1975). Философские проблемы теории адаптации. Москва, Российская Федерация: Мысль, 1975.
  11. Якунин, Р. Ф. (1984). Социально-педагогические аспекты  адаптации латиноамериканских студентов к условиям советского вуза (на  примере университета Дружбы народов им. П. Лумумба). (Дис. канд. пед. наук). Москва, Российская Федерация.
  12. Savchenko, L. (2018). Functional role of monitoring in assessing the quality of future handicraft teacher training. Science and education, 2, 186–192. DOI: https://org/10.24195/2414-4665-2018-2-25
References (Translated and Transliterated)
  1. Baibekova, L. O. (2006). Pedagogical conditions of adaptation of future philologists to professional activity. Zbirnyk naukovykh prats “Pedahohika ta psykholohiia”, 55, 117–128.
  2. Woodcock, M., Francis, D. (1991). Relentless manager. (A practical guide to self-development). Moscow, the Russian Federation: Delo.
  3. Heidegger, M. (1997). Being and Time. V. V. Bibikhin (Tr.). Moscow, the Russian Federation: Ad Marginem.
  4. Moroz, A. G. (1984). Professional adaptation of graduates of pedagogical university. (PhD Dissertation). Kyiv.
  5. Polyanskaya, E. V. (2013). Personnel planning in the civil service: a compilation. Sustainable development strategy: current issues and trends. Moscow, the Russian Federation.
  6. Prosetskiy, P. A (1970). Socio-psychological aspects of the adaptation of high school students to the conditions of the university collective. Izvestiya VGPI, 14–20.
  7. Rostova, L. M. (1973). Social adaptation of the individual in the team. (Extended abstract of PhD dissertation). Tomsk, the Russian Federation.
  8. Sadovskiy, A. V., Petrenko, A. L., & Shatoha, V. I. (2009). Professional Career Management. Dnepropetrovsk, Ukraine: Porogi.
  9. Semenova, A. V. (Ed.). (2006). Dictionary-reference book on professional pedagogy. Odesa, Ukraine: Palmyra.
  10. Tsaregorodskiy, G. I. (Ed.). (1975). Philosophical problems of adaptation theory. Moscow, the Russian Federation: Mysl.
  11. Yakunin, R. F. (1984). Socio-pedagogical aspects of the adaptation of Latin American students to the conditions of the Soviet university. (PhD Dissertation). Moscow, the Russian Federation.
  12. Savchenko, L. (2018). Functional role of monitoring in assessing the quality of future handicraft teacher training. Science and education, 2, 186–192. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-2-25

                            

 

Сторінки 199-215

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/index.php/files/147/12-2020/83/17Zinchenko199-215.pdf
DOI https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206752

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.