Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ПРАВОЗНАВСТВА

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
УДК

378.147-057.875[34:61]616-051:005.336.2

 

Автор статті 

Ірина Хміль

Назва статті

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ПРАВОЗНАВСТВА

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні положення підготовки майбутніх лікарів; розкрито поняття: «предметна компетентність», «інтерактивні форми і методи навчання». Окреслено поняття «предметна правова компетентність» як сукупність набутих майбутнім лікарем знань із медичного правознавства, умінь екстраполювати їх у практичну діяльність, здатності розв’язувати пізнавальні завдання правового змісту в навчальному процесі та життєвих ситуаціях. У структурі предметних компетентностей визначено проєктувальні, організаційні, технологічні, інформаційно-комунікативні, аналітичні вміння майбутніх лікарів. Зазначено, що важливою умовою для формування правових переконань майбутніх лікарів є надання їм можливостей посильно свідомо брати участь у практичній правовій діяльності. Розкрито напрями активізації пізнавальної діяльності студентів. Охарактеризовано форми і методи інтерактивного навчання в контексті формування предметної правової компетентності (лекції, ділові та рольові ігри, аналіз правових казусів, кейс-метод, диспут, дебати).

Ключові слова

майбутні лікарі; предметна компетентність; медичне правознавство; змістова структура; інтерактивні форми; методи навчання; лекція; аналіз правових казусів; кейс-метод.

Список використаних джерел                                                               
  1. Богоявленська,Д. Б. (1983). Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону, Российская федерация: Изд-во Ростовского ун-та.
  2. Боришевський, М. Й. (1998). Національні цінності у структурі громадянської свідомості та самосвідомості. Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. (С. 11-14). Дрогобич, Україна: Відродження.
  3. Вербицкий, А. А. (1991). Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. Москва, Российская федерация: Высшая школа.
  4. Виленский, М. Я., Образцов, П. И., Уман, А. И. (2002). Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе: учебное пособие. Москва, Российская федерация: Педагогическое общество России.
  5. Герасимчук, М. Р. (2014). Роль дидактичних ігор у процесі вивчення патологічної фізіології. Медична освіта, 4, 30–33.
  6. Довмантович, Н. Г. (2018). Модель педагогічної технології формування самоосвітньої компетентності та педагогічних умов її реалізації: результати досліджень. Теорія і методика виховання, 10, 12–15.
  7. Маркова, В. А. (1993). Психология труда учителя. Москва, Российская федерация: Педагогика.
  8. Махмутов, М. И. (1983). Методы проблемно-развивающего обучения: метод рекомендации. Москва, Российская федерация: Научно-исследовательский институт проф.-техн. педагогики.
  9. Полат, Е. С. (1999). Новые педагогические и информационные технологии в образовании. Москва, Российская федерация: Логос.
  10. Тернопільська, В. І. (2012). Структура професійної компетентності майбутнього фахівця. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного ун-ту. Серія: Педагогіка, 9, 208–213.
  11. Тернопольская, В.И., Бакулина, О. С. (2018). Особенности формирования профессиональной компетентности будущих специалистов по налогообложению и таможенному делу. International scientific journal “Progress”, 1-2, 94–97.
  12. Тернопільська, В. І. (2012). Сучасні тенденції мотивації навчально-професійної діяльності студентів. Вісник Національного університету оборони України, 5(30), 141–144.
  13. Тернопільська, В. І., Коломієць, Т. В., Піонтківська, І. О. (2014). Довідник з виховної роботи зі студентами. Тернопіль, Україна: Вид-во «Богдан».
  14. Хміль, І. Ю. (2020). Змістова структура предметної компетентності майбутніх лікарів. Імідж сучасного педагога, 1(190), 45–48.
  15. Chun, D. (1994). Using computer networking to facilitate the acquisition of interactive competence. Oxford, the UK: System.
  16. Ternopilska, V. I., Andruschenko, I. S. (2015). Features of Formation of Future RadioElectronic Specialists’ Technical Competence. Intellectual Archive, 4(6), 114–119.
References (Translated and Transliterated)
  1. Bogoyavlenska, B. (1983). Intellectual activity as an issue of creativity. Rostov-na-Donu, the Russian Federation: Izd-vo Rostovskogo un-ta.
  2. Boryshevskyi, Y. (1998). National values in the structure of civic consciousness and consciousness. Tsinnisni oriientatsii v hromadianskomu stanovlenni osobystosti. (C. 11–14). Drohobych, Ukraine: Vidrodzhennia,.
  3. Verbickiy,A. A. (1991). Active Learning in Higher Education: A Contextual Approach. Moscow, the Russian Federation: Vysshaya shkola.
  4. Vilenskiy, Ja., Obraztsov, P. I., & Uman, A. I. (2002). Technologies of professionally-oriented education in higher education: textbook. Moscow, the Russian Federation: Pedagogicheskoe obshhestvo Rossii.
  5. Herasymchuk, R. (2014). The role of didactic games in the process of studying pathological physiology. Medychna osvita, 4, 30–33.
  6. Dovmantovych, N. H. (2018). Model of pedagogical technology of formation of self-educational competence and pedagogical conditions of its realization: results of researches. Teoriia i metodyka vykhovannia, 10, 12–15.
  7. Markova, V. A. (1993). Psychology of teacher work. Moscow, the Russian Federation: Pedagogika.
  8. Mahmutov, I. (1983). Methods of problem-developing education. Moscow, the Russian Federation: Nauchno-issledovatelskiy institut prof.-tekhn. pedagogiki.
  9. Polat, S. New pedagogical and information technologies in education. Moscow, the Russian Ferderation: Logos.
  10. Ternopilska, V. I. (2012). The structure of professional competence of the future specialist. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho Series: Pedagogy, 9, 208–213.
  11. Ternopolskaya, V. I., Bakulina, O. S. (2018). Features of the formation of professional competence of future specialists in taxation and customs. Mezhdunarodnyi nauchnyi zhurnal “Progress”, 1–2, 94–97.
  12. Ternopilska, V. I. (2012). Modern tendencies of motivation of educational and professional activity of students. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 5(30), 141–144.
  13. Ternopilska,V. I., Kolomiiets, T. V., Piontkivska, I. O. (2014). Directory of educational work with students. Ternopil, Ukraine: “Bohdan”.
  14. Khmil, I. Iu. (2020). Substantive structure of subject competence of future doctors. Imidzh suchasnoho pedahoha1(190), 45–48.
  15. Chun, (1994). Using computer networking to facilitate the acquisition of interactive competence. Oxford, the UK: System.
  16. Ternopilska, V. I., Andruschenko, I. S. (2015). Features of Formation of Future RadioElectronic Specialists’ Technical Competence. Intellectual Archive, 4(6), 114–119.

                            

 

Сторінки 227-239

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/index.php/files/147/12-2020/86/19Khmil227--239.pdf
DOI  https://doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206754

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.