Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ІЗ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 

УДК

378.147:373.3.011.3-051]:37.091.33

 

 

Автор статті 

Надія Ляшова

Назва статті

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ІЗ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

Анотація

У статті проаналізовано домінантні параметри візуалізації в професійній підготовці вчителя початкової школи. Зокрема акцентовано на методичній роботі в освітній галузі «Математика». Доведено значення візуалізації навчального матеріалу в методичній роботі як важливого чинника реалізації програми з математики для учнів початкової школи. Визначено тенденцією розробки принципово нових засобів візуалізації на сучасному етапі, використання різних форм: від традиційних діаграм, графіків, таблиць, структурно-логічних схем до інноваційних графічних форм систематизації математичного матеріалу, виокремлення смислових одиниць теми та графічного його оформлення в певному порядку. Описано можливості запровадження ментальних карт як одного із сучасних методів візуалізації щодо методико-математичної професійної підготовки сучасного вчителя початкових класів. Визначено етапи розробки та використання ментальних карт як об’єктивного методу якісного навчання студентів та як інструмента, що забезпечує розвиток усіх без винятку розумових операцій. Доведено, що побудова процесу навчання методики математики на основі візуально-пізнавального підходу дозволяє максимально розвинути потенційні можливості візуального мислення майбутніх учителів початкової школи.

Ключові слова

візуалізація навчального процесу; ментальні карти; інтелект-карти; професійна підготовка студентів; методика математики; візуальне мислення.

Список використаних джерел                                                               
  1. Арнхейм, Р. (1974). Искусство и визуальное восприятие. Москва, Росийская Федерація: Прогресс.
  2. Барышкин, А.Г., Резник, Н. А. (2005). Основные параметры визуализации учебной информации. Компьютерные инструменты в образовании, 7, 38–44.
  3. Бернстайн,П. (2006). Против богов: укрощение риска. Москва, Росийская Федерація: «Олимп-Бизнес».
  4. Болтянский, В.Г., Савин А. П. (2002). Беседы о математике. Москва, Росийская Федерація: МЦНМО.
  5. Бьюзен,Т. (2019). Интеллект-карты. Полное руководство по мощному инструменту мышления. Москва, Росийская Федерація: МИФ.
  6. Воробьева, В. М., Сурикова, Л. В. і Будунова, Л. Г. (2013). Эффективное использование метода интеллект-карт на уроках. Москва, Росийская Федерація: «ТемоЦентр».
  7. Данилевич, Л. П. і Лиходід, О. М. (2008). Створення засобів наочності з використанням комп’ютерних технологій. Професійна підготовка педагогічних працівників (с. 16–24). Київ, Житомир, Україна: ЖДПУ.
  8. Зинченко,В.П., Вергилес, Н. Ю. (1969). Формирование зрительного образа. Исследование деятельности зрительной системы. Москва, Росийская Федерація: МГУ.
  9. Кіндрат,І. (2012). Використання інтелект-карт у плануванні та організації освітнього процессу. Нова педагогічна думка, 4, 153–156.
  10. Колесник, І. (2012). Ментальне картографування та професія історика: між раціональним й уявленим. Український історичний журнал, 5, 135–156.
  11. Логвиненко,В. (2018). Використання технології інфографіки для візуалізації навчального контенту. Фізико-математична освіта, 2(16), 79–85
  12. Позднякова, Т. (2018). Візуалізація та структурування інформації за допомогою ментальних карт на уроках біології. Рівне, Україна: РОІППО.
  13. 13. Рязанцев, А. В. (2018). Интеллект карты (mindmap). Графическое решение бизнес-задач. Москва, Росийская Федерация: «Книжкин Дом».
  14. Роэм,Д. (2013). Визуальное мышление. Как «продавать» свои идеи при помощи визуальных образов. Москва, Росийская Федерация: Эксмо.
  15. Семенихіна, О. і Юрченко, А. (2014). Уміння візуалізувати навчальний матеріал засобами мультимедіа як фахова компетентність учителя. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота». (С.176–179). Ужгород, Україна: Видавництво УжНУ «Говерла». 33.
  16. Симоненко, С. М. (2005). Психологія візуального мислення. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Харків, Україна: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
  17. Сиротюк, А. Л. (2007). Психофизиологические основы обучения школьников. Москва, Росийская Федерация: Сфера.
  18. Терещенко, Н. В. (2012). Інтелект-карти – сучасні інноваційні соціальні технології навчання в системі освіти. Функціональна економіка. Вчені записки, 14, 139–145.
  19. Топольник, Я. (2019). Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для унаочнення матеріалів педагогічного експерименту. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 10, 159–174.
  20. Arnheim, R. (1969). Visual thinking. Berkley: Univ. of California Press.
  21. 21. Dalinger, V. (2019). The solution of mathematical problems by means of visual images. Norwegian Journal of development of the International Science, 29, 28–34
  22. 22. Weyl, H. (1954). David Hilbert and his mathematical work. Bulletin of the American Mathematical Society, 50, 612–654.
  23. 23. Okada, A., Buckingham Shum, S., & Sherborne, T. (2008). Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. London, the UK: Springer Ltd.
References (Translated and Transliterated)
  1. Arnheim, R. (1974). Art and visual perception. Moscow, the Russian Federation: Progress.
  2. Baryshkin, A. G. & Reznik, N. A. (2005). The main parameters of visualization of educational information. Kompyuternye instrumenty v obrazovanii, 7, 38–44.
  3. Bernstain, P. (2006). Against the gods: taming the risk. Moscow, the Russian Federation: “Olimp-Biznes”.
  4. Boltyanskiy, V. G. & Savin, A. P. (2002). Conversations about mathematics. Moscow, the Russian Federation: MTsNMO.
  5. Buzen, T. (2019). Intelligence cards. A complete guide to a powerful tool for thinking. Moscow, the Russian Federation: MIF.
  6. Vorobeva, V. M., Surikova, L. V., & Budunova, L. G. (2013). Effective use of the method of intelligence maps in lessons. Moscow, the Russian Federation: “TemoTsentr”.
  7. Danylevych, L. P. & Likhodid, O. M. (2008). Creating visual aids using computer technology. Profesiina pidhotovka pedahohichnykh pratsivnykiv (p. 16–24). Kyiv, Zhytomyr, Ukraine: ZhDPU.
  8. Zinchenko, V. P. & Virgiles, N. Yu. (1969). Formation of a visual image. Study of the activity of the visual system. Moscow, the Russian Federation: MGU.
  9. Kindrat, I. (2012). The use of intelligence maps in the planning and organization of the educational process. Nova pedahohichna dumka, 4, 153–156.
  10. Kolesnyk, I. (2012). Mental mapping and the profession of historian: between rational and imagined. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 135–156.
  11. Lohvynenko, V. (2018). Using infographic technology to visualize educational content. Fizyko-matematychna osvita, 2(16), 79–85.
  12. Pozdniakova, T. (2018). Visualization and structuring of information with the help of mental maps in biology lessons. Rivne, Ukraine: ROIPPO.
  13. Riazantsev, A. V. (2018). Intelligence map (mindmap). Graphic solution of business problems. Moscow, the Russian Federation: “Knizhkin Dom”.
  14. Roem, D. (2013). Visual thinking. How to “sell” your ideas with the help of visual images. Moscow, the Russian Federation: Eksmo.
  15. Semenikhina, O. & Yurchenko, A. (2014). Ability to visualize educational material by means of multimedia as a professional competence of a teacher. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: Seriia “Pedahohika. Sotsialna robota”. (Pp.176–179). Uzhhorod, Ukraine: Uzhhorod National University Publishing House “Hoverla”.
  16. Symonenko, S. M. (2005). Psychology of visual. (Extended abstract of Doctoral dissertation). Kharkiv, Ukraine: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina.
  17. Sirotyuk, A. L. (2007). Psychophysiological bases of schoolchildren’s education. Moscow, the Russian Federation: Sfera.
  18. Tereshchenko, N. V. (2012). Intelligence maps – modern innovative social learning technologies in the education system. Funktsionalna ekonomika. Vcheni zapysky, 14, 139–145.
  19. Topolnik, Ya. (2019). The use of information and communication technologies to illustrate the materials of the pedagogical experiment. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty, 10, 159–174.
  20. Arnheim, R. (1969). Visual thinking. Berkley: Univ. of California Press.
  21. 21. Dalinger, V. (2019). The solution of mathematical problems by means of visual images. Norwegian Journal of development of the International Science, 29, 28–34
  22. 22. Weyl, H. (1954). David Hilbert and his mathematical work. Bulletin of the American Mathematical Society, 50, 612–654.
  23. 23. Okada, A., Buckingham Shum, S., & Sherborne, T. (2008). Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. London, the UK: Springer Ltd
Сторінки 36-46

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/index.php/files/150/13-2020/97/4Liashova36-46.pdf
DOI  https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.222837

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.