Наукове електронне видання:
«ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИЧНІ Й МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

УПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 

УДК

378.31.14:004

 

Автор статті 

Олена Ішутіна 

Назва статті

УПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті проаналізовано стан системи медіаосвіти в контексті професійної підготовки вчителів початкової школи. Доведено, що інтеграція медіаграмотності у фахову підготовку студентів є актуальним питанням не лише для вищої освіти в Україні, а й в інших країнах. У статті проаналізовано Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні (2010 р.), яка розкриває процес організації медіаосвіти в нашій країні. Аналіз сучасних досліджень, спрямованих на рівень організації медіаосвіти в Україні, розвиток навичок викладачів у медіаосвіті, посилення медіаграмотності учнів, покращення їхнього критичного мислення, виявив зацікавленість держави у формуванні та розвитку медіакомпетентних викладачів та медіаграмотних громадян. Мета статті – проаналізувати стан інтеграції формування медіаграмотності майбутніх учителів початкових класів у систему професійної освіти.

Після того, як медіаосвіта була оголошена ЮНЕСКО пріоритетом розвитку освіти у ХХІ столітті, питання модернізації підготовки вчителів у вищих навчальних закладах стало гостро актуальним. Аналіз досліджень, проведених ученими, довів, що медіаосвіта під час професійної підготовки включає цілі для розвитку вчителів початкових класів, завдання, розвиток цілісного сприйняття та аналізу медіатекстів, індивідуального творчого та критичного мислення. Складові медіаосвіти для вчителів включають 4 типи навчання, які тісно пов’язані між собою: методологічний; теоретичний; методичний; практичний. Вивчення та аналіз українського та світового досвіду свідчить про існування трьох напрямів інтеграції елементів медіаосвіти в навчальний процес в університеті: запровадження предмету як інваріантної частини навчальної програми (так звана спеціальна медіаосвіта); вирішення проблем медіаосвіти завдяки варіативній частині (факультативна медіаосвіта); вирішення проблем медіаосвіти загалом під час вивчення спеціальних курсів з методик навчання в початковій школі (інтегрована медіаосвіта).

Ключові слова

медіаосвіта; медіаграмотність; вищі навчальні заклади; інтеграція; майбутні вчителі початкових класів.

Список використаних джерел                                                               
  1. Іванов, В. Ф. & Шкоба О. Я. (2012). Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів. Інформаційне суспільство, 16, 41–52.
  2. Ізбаш, С. С. (2019). Медіакомпетентність як складова андрагогічної підготовки майбутніх магістрів освіти. Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: збірник статей Сьомої Міжнар. наук.-метод. конф. Центр вільної преси, Академія української преси, Київ. 297-309.
  3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. (2010). URL: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm.
  4. Семеног, О. & Ячменик,М. (2019). Мовно-методична підготовка майбутнього вчителя-словесника до використання засобів медіаосвіти. Суми : Видавництво СумДПУ імені А.С. Макаренка.
  5. Фатєєв,Д. М. (2012). Використання медіаосвітніх технологій у процесі підготовки студентів нефілологічних спеціальностей до професійної діяльності. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія. Сер. : Педагогіка, 209, 26–31.
  6. Alagaran, Q. & Reuben, J. (2015). Explore, Engage, empower model: Integrating media and information literacy (MIL) for sustainable development in communication education curriculum. Media and Information Literacy for the Sustainable Development Goals. MILID Yearbook edited by Jagtar Singh, et al. The International Clearinghouse on Children, Youth and Media, University of Gothenburg, 31–37.
  7. Feilitzen, C. von, and Carlsson, U. (Eds.) (2003). Promote or Protect? Perspectives on Media Literacy and Media Regulations. Geteborg: The UNESCO International Clearinghouse on Children, Youth and Media, Nordicom.
  8. Hart, A., & Suss, D. (2002). Media education in 12 European countries. Zurich: The Swiss Federal Institute of Technology.
  9. Masterman, L. (2003). Teaching the media.
  10. Tyner, K. (2011). Media literacy and the promise of school change. Journal of Media Literacy, 57:2, 1–11.
  11. Unyial, N. & Kaur, B. (2018). Proposition of Media and Information Literacy Curriculum for Integration into Pedagogy in IITs. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 38 (3), 221–226. DOI : 10.14429/djlit.38.3.12504
References (Translated and Transliterated)
  1. Ivanov,V. F, & Shkoba,  Ya. (2012). Media education and media literacy: definition of terms. Information Society, 16, 41–52.
  2. Izbash, S. (2019). Media competence as a component of andragogical training of future masters of education. Modern space of media literacy and prospects of its development: a collection of articles of the Seventh International. scientific method conf. Free Press Center, Academy of the Ukrainian Press, Kyiv, 297-309.
  3. The Concept of Introducing Media Education in Ukraine. (2010). URL: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm.
  4. Semenog, & Yachmenyk, M. (2019). Linguistic and methodological preparation of the future teacher-vocabulary for the use of media education. Sumy: Publishing House of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko.
  5. Fateev,D. M. (2012). The use of media educational technologies in the process of preparing students of non-philological specialties for professional activity. Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Pedagogy, 209, 26–31.
  6. Alagaran, Q. & Reuben, J. (2015). Explore, Engage, empower model: Integrating media and information literacy (MIL) for sustainable development in communication education curriculum. Media and Information Literacy for the Sustainable Development Goals. MILID Yearbook edited by Jagtar Singh, et al. The International Clearinghouse on Children, Youth and Media, University of Gothenburg, 31–37.
  7. Feilitzen, C. von, and Carlsson, U. (Eds.) (2003). Promote or Protect? Perspectives on Media Literacy and Media Regulations. Geteborg: The UNESCO International Clearinghouse on Children, Youth and Media, Nordicom.
  8. Hart, A., & Suss, D. (2002). Media education in 12 European countries. Zurich: The Swiss Federal Institute of Technology.
  9. Masterman, L. (2003). Teaching the media.
  10. Tyner, K. (2011). Media literacy and the promise of school change. Journal of Media Literacy, 57:2, 1–11.
  11. Unyial, N. & Kaur, B. (2018). Proposition of Media and Information Literacy Curriculum for Integration into Pedagogy in IITs. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 38 (3), 221–226. DOI : 10.14429/djlit.38.3.12504
Сторінки 113-121

Повний текст статті

 Посилання на статтю http://pptma.dn.ua/index.php/files/150/13-2020/100/10Ishutina113-121.pdf
DOI https://doi.org/10.31865/2414-9292.13.2020.223321

Про журнал

Наукове видання присвячене проблемам професійної підготовки фахівців різних напрямів підготовки, широкому колу питань інноваційного розвитку сучасної освіти та науковим дослідженням у цій галузі.